Предмет: Українська мова, автор: 131205

скласти текст- розповідь як звірі готуються до зими

Ответы

Автор ответа: олька02082002
3
Зима для тварин найважча пора року. З-під снігу вони не можуть добути вдосталь корму, мерзнуть, застуджуються.Готуючись до зими, звірі міняють своє літнє хутро на зимове — густіше й пухнастіше. Ласка, горностай, заєць-біляк «переодягаються» в білу шубу, в ній вони майже непомітні на білому снігу.Багато тварин впадають у сплячку. Жаби, ящірки, тритони, вужі й гадюки влаштовуються в ямах, норах, печерах, під старими пеньками, під купами листя, хмизу, під камінням, в погребах, в підвалах. В одному місці збирається їх часом по п’ять, по десять, по двадцять і навіть більше. Озерні жаби зариваються в мул на дні водойм.В печарах, в дуплах дерев, на горищах старих будинків зимують кажани. Гострими кігтиками задніх лапок вони чіпляються за склепіння печери чи дупла, обгортаються крильцями і повисають до весни.А ось іще один сплюха: їжак. До речі, запасів на зиму він не робить і яблук на голках не носить, як це малюють у дитячих книжках. Тваринка взимку спить, і їжа їй не потрібна. Сплять зимою ведмідь і борсук, але, на відміну від інших, їхній сон чутливий, вони можуть прокидатися.Для того, щоб проспати цілу зиму, восени тварини мусять добре запастися жиром. І витрачають його потім дуже економно: у тварини, яка спить, знижується температура тіла, кров’яний тиск, значно уповільнюється дихання й серцебиття, загалом витрати необхідних для життєдіяльності речовин зменшуються майже в 100 разів.Деякі тварини роблять запаси корму. Під вітроломом, серед каміння і в розколинах ховають частину здобичі хижаки. Багато мишовидних гризунів можна знайти у сховищах горностая, ласки. Лісовий тхір запасає часом жаб. Норка може наскладати в пустотах під кригою при берегах водойм до двадцяти кілограмів риби. Бобри роблять під водою запаси гілок, у заможної бобрової родини може бути їх запасено до п’ятдесяти кубометрів. Білка збирає горіхи, жолуді, сушить гриби. В норах жовтогорлих мишей знаходили до восьми кілограмів насіння, а одного разу навіть 47 кілограмів.Не відстають від тварин і птахи. Горішки ліщини, бука в тріщинах кори ховають повзики. Жолуді й горіхи запасають на зиму сойки. Восени при доброму врожаї вони цілими днями снують біля великих самотніх дубів, набирають у під’язичний мішок п’ять-шість, інколи навіть десять жолудів, летять з ними до потаємного місця, часом досить далеко від дуба, закопують і повертаються за новою порцією. За осінь кожна сойка може влаштовувати понад 2500 схованок. Більшість своїх запасів птаха за зиму розшукує і з’їдає, а решта або дістається іншим тваринам, або весною проростає. Дивишся часом — в чагарникових заростях чи в садку, далеко від дубового лісу, росте дубочок. Це робота сойки
Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: buxakula124Alison
Изложение !!!! Помогите сократить до 100 слов. Пожалуйста очень срочно!!!!!

Однажды в детстве отец сильно наказал меня. Побои я давно забыл, но причину побоев до сих пор помню крепко.

Утром я вышел из дома как будто в школу, а на самом деле свернул в переулок, а потом в другой и до школы в этот день я не дошёл. С уличными мальчишками я до вечера играл в стукалку. Отец дал мне немного денег, чтобы купить книг, на эти-то деньги я и играл. Позабыв всё на свете. Деньги, конечно, вскоре кончились, я стал думать, где бы достать ещё, и нашёл выход. Я стал обходить все дома в ауле. Я говорил, что завтра приезжают пехлеваны и вот мне поручили собирать для них деньги.

Обойдя аул, я подсчитал выручку и понял, что можно продолжать игру. Но и этих несчастных денег не хватило надолго. К тому же во время игры приходилось ползать по земле на коленях. За целый день мои штаны продрались насквозь, а колени исцарапались.

Между тем дома меня хватились. Старшие братья пошли искать меня по всему аулу.

И вот я предстал перед судом отца. Больше всего на свете я боялся этого суда. Отец оглядел меня с головы до ног.

- Расскажи-ка, где ты порвал штаны.

- В школе…зацепил за гвоздь…

- Когда?

- Сегодня.

Отец наотмашь ударил меня ладонью по щеке.

- Если сейчас же не расскажешь всё, как было, ударю плетью.

Страх перед плетью оказался сильнее страха перед правдой, и я рассказал свои злоключения по прядку, начиная с утра.

Суд окончился. Три дня я ходил сам не свой. На третий день отец усадил меня рядом, погладил по голове, расспросил, что проходим сейчас в школе, какие у меня отметки. Потом неожиданно спросил:

- Ты знаешь, за что я тебя побил?

- За то, что играл на деньги.

- Нет, не за это.

- За то, что порвал штаны.

- Нет, и не за штаны. Кто из нас не рвал в детстве своих штанов или рубашек? Ты ведь не девчонка, чтобы ходить всё время по тропочке.

- За то, что не пошёл в школу.

- Конечно, это большая твоя ошибка: с неё начались все твои несчастья в этот день. Побил же я тебя, мой сын, за твою ложь. Ложь – это не ошибка, не случайность, это черта характера, которая может укорениться. Это страшный сорняк на поле твоей души. Если его вовремя не вырвать с корнем, он заполонит всё поле так, что негде будет прорасти доброму семени. На свете нет ничего страшнее лжи. С этого часа ты будешь говорить только правду. Иди.

Я пошёл, мысленно дав себе клятву никогда не лгать.