Предмет: Русский язык, автор: o456

Запиши предложения, графически выделяя орфограммы согласных в корне слова. В скобках приведи проверочное слово.
1)Ненастная погода стояла на дворе почти весь месяц.
2)В канавке проснулись и расквакались лягушки.
3)Во всей окрестности не было слышно ни звука

Ответы

Автор ответа: july003
28
1) Ненастная (ненастье) погода (букву о надо запомнить) стояла(стой) на дворе(двор) почти весь месяц(месяца).
2) В канавке проснулись(приставка про) и расквакались(приставка -рас-  т.к после неё стоит глухая согласная) лягушки.
3) Во всей окрестности(не знаю) не было слышно ни звука. 
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: dennviktorovich0
Предмет: Українська мова, автор: Kristoforeska
Скласти план до твору "Любка " только нормальний план!!!

"Любка "
У травневому лісі хвилі квітів хлюпають під ноги. А повітря, настояне на ароматах смолини і мокрого листя, приємно дурманить голову. Теплінь… Найдрібніше створіння й те поспішає розплескати по всьому лісі свою весняну радість.

Раптом – вона! Два блискучі листки біля самої землі. На високому стеблі – кудлате біло-кремове суцвіття…

Любка!..

І вже перед очима стелиться безкрайній степ, а в ньому – жменька запорізьких козаків.

Кілька днів запорожців переслідували кримські татари. А коли переслідувачі стомилися, татарський бей махнув рукою: хай тікають – усе одно в степу пропадуть без їжі.

А козаки зовсім і не збиралися отак марно пропадати. Бо в кожного на шиї висів амулет, який оберігав від голодної смерті: нанизані на нитку тверді, потемнілі від часу бульбочки. Почали запорожці оті бульбочки жувати – втамували* голод, погасили спрагу, поволі почали повертати сили… Ніхто не загинув.


Любку дволисту і зараз дуже поважають у народі. Не один старається перенести її з лісу до себе у квітник чи садок. Любка прекрасно почуватиметься біля хати, коли на неї падатиме легенька тінь від дерева та коли ростиме у “своїй” землі. Тому пересаджувати її треба з грунтом, у якому вона росте
Предмет: Английский язык, автор: kucher43
Предмет: Алгебра, автор: Zoluschkagadschisade