Предмет: Українська мова, автор: natafilonencko

текст міркування 4 клас птахи краса нашої землі

Ответы

Автор ответа: annaburyak777
234
          Пропоную скласти текст-міркування про красу птахів так:
          Кажуть, птахи – краса нашої землі. Але чим же прикрашають землю пташечки? Ластівки, горобці, дрозди – дуже співочі. Вони прикрашають наш край гарними та дзвінкими піснями. Весінні співи цих птахів розливаються по алеях та парках.
          Невже лише своїми співами гарні птахи? Я думаю, що ні. Дуже цікаво спостерігати й за польотом пташок. Вони піднімаються високо вгору і розправляють свої великі крила. Політ пташок – це справжня краса! Здається, що лише у небі птахи вільні.
          Пташки дуже гарні. Одні – сіренькі, інші – синенькі або жовтенькі. У кожної з них свої барви. Я вважаю, що птахи і дійсно є красою нашої землі. Вони прикрашають наш світ вільними польотами, гарними співами та своєю яскравістю.
Похожие вопросы
Предмет: Английский язык, автор: PolinaIvanova11111
Предмет: Русский язык, автор: loll0
срочно!!
какие выразительные средства языка использованы автором в описании героя?

Когда Чичиков взглянул искоса на Собакевича, он ему на этот раз показался весьма похожим на средней величины медведя. Для довершение сходства фрак на нем был совершенно медвежьего цвета, рукава длинны, панталоны длинны, ступнями ступал он и вкривь и вкось и наступал беспрестанно на чужие ноги. Цвет лица имел каленый, горячий, какой бывает на медном пятаке. Известно, что есть много на свете таких лиц, над отделкою которых натура недолго мудрила, не употребляла никаких мелких инструментов, как-то: напильников, буравчиков и прочего, но просто рубила со своего плеча: хватила топором раз — вышел нос, хватила в другой — вышли губы, большим сверлом ковырнула глаза и, не обскобливши, пустила на свет, сказавши: «Живет!» Такой же самый крепкий и на диво стаченный образ был у Собакевича: держал он его более вниз, чем вверх, шеей не ворочал вовсе и в силу такого неповорота редко глядел на того, с которым говорил, но всегда или на угол печки, или на дверь. Чичиков еще раз взглянул на него искоса, когда проходили они столовую: медведь! совершенный медведь! ​