Предмет: Английский язык, автор: rogoval81

Написати розповідь "як я провела літні канікули"

Ответы

Автор ответа: felix2jz
0
Summer is the best season for people. In that time most people have a rest. They can do anything what they want, because for that they have time. Summer is also the best season for pupils, because they have a holidays. They don't need to do such a boring work, they don't need to go to school everyday. Of course summer is also the best season for me. On my last summer holidays i had a lot of amazing days. There is birthdays of my friends. I was too happy doing handmade presents for them. Also somedays my family and I had a picnic with our friends. We played some games like volleyball and even I with my mate tried to catch a fish. Other days I spent with preparing to school and reading books. In conclusion, I can say that at all I enjoyed my holidays and I had great time. I hope you too.

rogoval81: а можна тришкі маленькій щоб можно було вивчить
felix2jz: он легко учиться
rogoval81: мені на завтра
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: 45жека
переказ сделать даю 30 балов вот текст


Нестор ступив до хати. В обличчя вдарило теплим духом хліба. Розгледів у напівтьмі низький сволок, велику піч. Стіл був застелений білою, вишиваною на кінцях скатертиною.

На покуті висів великий мисник. На його полицях не було мисок, стояла одна маленька ікона Богоматері й велика глиняна чаша. Червона, полив’яна, з обох боків подвійні ручки. Дивний узор чаші вабив око. То були ніби колоски, а може, хвилясте плесо річки… Це ж чаша волхва!

Поряд із чашею стояв невеличкий дерев’яний ідолець. Довгоносий, з широким підборіддям, нахмареними бровами. Руки його були складені на грудях. Ноги впиралися в підставку, що нагадувала коло місяця чи сонця. Це був прадавній ідол Світовид, якому кланялися поляни…

Над віконцем висів гіллястий і немов рогатий корінь. Нестор здогадався, що то оберег дому.

Нестор перехрестився. В душу його війнуло чимось далеким, забутим, але рідним, що він настирно витруював з пам’яті стільки літ. Витруював молитвами, книгами, прокляттями. Та не вдалося до кінця знищити цей світ у собі. Як не вдається людині зректися свого дитинства й свого роду…

- Бачу, в тебе старі боги й чародійства живуть поруч з іконою, на одній полиці,- мовив Нестор до старої.

- Живуть, не б’ються,- спокійно відказала вона. – Хай усі помагають людям