Предмет: Биология, автор: бенючок

Описати будову організму гриба

Ответы

Автор ответа: Milshk
7
Вегетативне тіло переважної більшості видів грибів - це міцелій, або грибниця, що складається з тонких безбарвних (іноді злегка забарвлених) ниток, або гіф, з необмеженим ростом і бічним розгалуженням.Міцелій зазвичай диференціюється на дві функціонально різні частини: субстратний, службовець для прикріплення до субстрату, поглинання та транспортування води і розчинених у ній речовин, і повітряний, що піднімається над субстратом і утворює органирозмноження.У процесі пристосування до різних наземним умов проживання у грибів виникають численні видозміни міцелію: це склероції, столони, ризоїди, різоморфи, ап-сорів, гаустории та ін Наприклад, з допомогою столонів - повітряних дугоподібних гіф - гриб швидко поширюється по субстрату. Столони прикріплюються до субстрату ризоидами. Функцію прикріплення виконують і аппрессоріі, що мають вигляд плоских потовщень на гілках гіф. Гаустории, характерні для грибів-паразитів, являють собою спеціальні вирости міцелію, проникаючі в клітини господарф і поглинають з них поживні речовини.
Похожие вопросы
Предмет: Беларуская мова, автор: wbrbv98031213
помоги пожалуйста, верный ли перевод??
Главный суд был выборным. В его состав избиралось по два человека от каждого повета. Помимо этого, сюда входили два советника, назначаемые на эту должность. В зависимости от категории дела решались в департаментах либо уголовных, либо гражданских дел.
Земский поветовый суд был судом первой инстанции. После присоединения Беларуси к России изменялось не только судопроизводство, но и состав суда. Членами суда в конце 18 в. были судья, подсудок и писарь, а в 19 в. - земский судья и два подсудка. Членами суда могли быть только дворяне ( честного поведения, богобоязливые ..) и владеющие недвижимым имуществом. Членами суда избирались на три года. Поветовый земский суд проводил свою работу в виде трех ежегодных сессий, которые продолжались по две три недели. Круг дел,подведомственных поветовым земским судам, в 19 в. был более широким, чем в 17 в., когда беларусь входила в состав Великого княжества Литовского. Это было вызвано тем, что в белорусских губерниях ( за исключением Виленской и Гродненской) после присоединения к России не создавались гродские суды, дела которых отошли к компетенции поветовых земских судов.
Поветовые земские суды действовали до 1831 г. и была заменены уездными судами в составе уездного судьи и двух заседателей, которые руководствовались в своей деятельности только российским законодательством. Просуществовали они на территории Беларуси вплоть до введения мировых судов в 1871 г., когда буржуазная судебная реформа начала осуществляться и на территории Беларуси.
Подкоморские суды действовали на территории Беларуси с 1796 г. по 1810 г. Они рассматривали, как и до присоединения к России, только одну категорию гражданских дел - межевые споры. Но в связи с тем, что в России и Беларуси проводилось генеральное межевание, в 1810 г. сначала в Виленской, затем Гродненской и Минской губерниях по просьбе дворянства были учреждены межевые суды. Положение о размежевании от 6 октября 1810 г. регламентировало состав, порядок комплектования, систему и компетенцию межевых судов. Сначала они действовали в виде двух инстанций, а в 1815 г. был создан высший губернский межевой апелляционный суд - третья судебная инстанция.




Галоўны суд быў выбарчы. У яго склад абіралася па два чалавекі ад кожнага павета. Акрамя гэтага, сюды ўваходзілі два дарадцы, прызначаныя на гэтую пасаду. У залежнасці ад катэгорыі справы вырашаліся ў дэпартаментах альбо крымінальных, альбо грамадзянскіх спраў. Земскі павятовы суд быў судом першай інстанцыі. Пасля далучэння Беларусі да Расіі змянялася не толькі судаводства, але і склад суда. Членамі суда ў канцы 18 ст. былі суддзя, падсудак і пісар, а ў 19 ст. - земскі суддзя і два падсудка. Членамі суда маглі быць толькі дваране (сумленных паводзін, богобоязливые ..) і якія валодаюць нерухомай маёмасцю. Круг спраў, падведамасны павятовым земскім судом, у 19 ст. быў больш шырокім, чым у 17 ст., калі беларусь ўваходзіла ў склад Вялікага княства Літоўскага. Гэта было выклікана тым, што ў беларускіх губернях (за выключэннем Віленскай і Гродзенскай) пасля далучэння да Расіі не ствараліся гарадскія суды, справы якіх адышлі да кампетэнцыі павятовых земскіх судоў. Павятовыя земскія суды дзейнічалі да 1831 г. і былі заменены павятовымі судамі ў складзе павятовага суддзі і двух засядацеляў, якія кіраваліся ў сваёй дзейнасці толькі расійскім заканадаўствам. Праіснавалі яны на тэрыторыі Беларусі аж да ўвядзення сусветных судоў ў 1871 г., калі буржуазная судовая рэформа пачала ажыццяўляцца і на тэрыторыі Беларусі. Подкоморские суды дзейнічалі на тэрыторыі Беларусі з 1796 года па 1810 г. Яны разглядалі, як і да далучэння да Расіі, толькі адну катэгорыю грамадзянскіх спраў - межавыя спрэчкі. Але ў сувязі з тым, што ў Расіі і Беларусі праводзілася генеральнае межаванне, ў 1810 г. спачатку ў Віленскай, затым Гродзенскай і Мінскай губерніях па просьбе дваранства былі заснаваны межавыя суды. Палажэнне аб размежаванні ад 6 кастрычніка 1810 г. рэгламентавала склад, парадак камплектавання, сістэму і кампетэнцыю межавых судоў. Спачатку яны дзейнічалі ў выглядзе двух інстанцый, а ў 1815 г. быў створаны вышэйшы губернскі межавы апеляцыйны суд - трэцяя судовая інстанцыя.