Предмет: Беларуская мова, автор: ltdjxfr

Сачынене на тэму “Гэты твор Янкі Купалы я б параіла прачытаць

Ответы

Автор ответа: ermolaeva2004
4
пробач я погано знаю україській але ось На думку Н. М. Гальковского, «в купальському святі поєдналося два елемента: язичницький та християнський»[12]. Дохристиянське назва свята невідомо. Назва Іван Купала має народно-християнське походження і є слов'янським варіантом імені Іоанн Хреститель[13], оскільки епітет Іоанна - перекладається з грецької як «купатель, погружатель» (грец. βαπτιστής)[14]. Така назва свята було обумовлено і власне слов'янськими уявленнями: праслав. kǫpati означало ритуальне обмивання, очищення, яке здійснювалося у відкритих водоймах[15]. Тому, з одного боку, саме цей дієслово був застосований для перекладу епітета «хреститель», а з іншого боку, назва свята пізніше було переосмислене народної етимології і пов'язане з ритуальними купаннями в річках під час цього свята.[джерело не вказано 17 днів]

Деякі науково-популярні[16] і неоязыческие[джерело не вказано 17 днів] видання пов'язують свято з язичницьким божеством Купала, посилаючись на «Густинський літопис». Він відзначається практично у всіх слов'янських народів. Зокрема, в Латвії в цей день відзначають свято Ліго, ритуали якого практично нічим не відрізняються від купальських[16]. Проте дана точка зору не поділяється вченими, оскільки вкрай сумнівно колишнє існування в слов'янському язичництві самого цього божества. Вперше про божество «Купала» згадується в пізньої Густинському літописі (XVII століття), і є плодом непорозуміння: літописець, знаючи про «бісівських ігрищах» на Івана Купалу, прийняв назву свята за ім'я язичницького бога. Згодом це непорозуміння було повторено переписувачами, а потім і попередніми дослідниками слов'янської міфології, в результаті чого у слов'янському пантеоні з'явилося нове «божество»[17]. На ділі ж Купала божеством ніколи не був і міг з'явитися в народних уявленнях лише як фольклорна персоніфікація свята, відбилася, наприклад, в піснях[18].

ermolaeva2004: я часто святкую це свято
Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: Kudryashow
Замените цифры словами, запишите словосочетания с числительными.

Впервые образование в России стало сферой государственной политики при Петре I, поскольку для осуществления петровских реформ нужны были образованные люди.
В 1701 г. в Москве было открыто первое светское государственное учебное заведение — Навигационная школа. Интересное замечание: в первой четверти XVIII в., наряду с другими учебными заведениями, были созданыцифирные школы для мальчиков всех сословий, кроме крестьян. Тем, кто не имел свидетельства об окончании цифирной школы, не разрешалось жениться.


К концу XVIII в. в России насчитывалось до 550 учебных заведений с 62 тысячами учащихся.
По подсчётам историков, в середине XIX в. число грамотных людей в России не превышало 6% всего населения. Начальных школ насчитывалось до 8227, в них обучалось около 450 тысяч учащихся, в 75 гимназиях — до 18 тысяч человек, а в 6 университетах — около 3,5 тысяч студентов.
В60-ег. XIX в. возникливоскресные школы (для взрослых), число которых достигало 316. Значительна была рольвольных крестьянских школ, где обучалось до 100 тысяч человек.
Но основным звеном начального образования была земская общественная школа. В1864—1874гг. таких школ открылось около 10 тысяч.
В1893 г. в России действовало 44 545 правительственных школ
с2,7 миллиона учащихся, 567 средних школ со 159 тысячами человек, 9 университетов с 14 тысячами студентов. Несмотря на это, по данным переписи 1897 г., только около 21% населения России умело читать, число грамотных женщин составляло менее 13%. Крайне низкой была грамотность среди нерусского населения: среди таджиков — около 3%, казахов — 2,1%, узбеков — 1,6%, киргизов — 0,7%.
Отношение государства к образованию резко изменилось после Октября 1917 г. Декрет Совета Народных Комиссаров от 2 декабря 1919 г. обязывал всё неграмотное население от 8 до 50 лет обучаться грамоте. В 1917—1920гг. ликвидировали неграмотность около 7 миллионов человек. В 1920 г. число школ по сравнению с 1914 г. увеличилось на 12 тысяч, а количество учащихся в них — на 1,7 миллиона человек. В 1920/21 учебном году насчитывалось более 240 вузов.
В1951—1958гг. число школ в СССР достигло 30 700, в них обучалось более 16 миллионов учащихся. В 1970 г. в высших учебных заведениях насчитывалось до 4,6 миллиона студентов, в начале80-хгг. было 866 вузов с 5 миллионами студентов.
В1985 г. наблюдается тенденция снижения числа учащихся, получивших среднее образование. В 1988 г. их было 3,8 миллиона человек, т. е. на 1,2 миллиона меньше, чем в 1980-м.
В1990 г. на подготовку одного специалиста расходовалось в США в 5,4 раза, в Японии — в 4,7 раза, в Англии — в 5,8 раза больше средств, чем у нас.


К концу ХХ в. политика государства в области образования и культуры качественно меняется: поддерживаются многочисленные культурные проекты, значительно увеличивается финансирование, повышается социальный статус работников культуры и просвещения и т. д.
Предмет: Українська мова, автор: Oksana123123321