Предмет: Українська мова, автор: mazur200191

твір ми-патріоти україни?

Ответы

Автор ответа: нюрася2015
6
Насправді складно осмислювати такі абстрактні поняття як любов, чесність, відданість, патріотизм. Бо незважаючи на те, що кожен з нас більш-менш розуміє їх значення, та все одно вкладає в них щось своє. Це не річ, яку можна побачити чи помацати. Це щось невидиме, проте реально існуюче, те, що наповнює наше життя смислом, тим самим роблячи нас людьми.Патріотизм у найзагальнішому розуміння – це любов до Батьківщини. Для кожної людини в світі її рідний край – найдорожчий та наймиліший серцю. Це той клаптик землі, що привітав її з життям, де минули дитячі роки, де живуть найближчі люди. Такі почуття зрозумілі, вони природні. Далі вони поширюються на цілу країну, в якій людина живе, на людей, що говорять однією мовою та створюють спільну культуру. Бо це все робить людей близькими одна до одної, об’єднує. У широкому розумінні країна – це велика родина, де всі живуть спільними радощами та проблемами. Тому ми відчуваємо свою причетність та відповідальність за все, що коїться у державі, тому нам не байдуже, як до нашої Батьківщини ставляться у світі. А патріотизм для мене – це не лише почуття, це дії, спрямовані на те, щоб рідній країні та нашому народові було добре жити.Патріотизм виявляється у тому, що те, що робить людина, приносить благо її Батьківщині. Це й розумні політики, і талановиті вчені, і видатні митці та спортсмени, а також кожен з нас. Ми вчимося, працюємо, будуємо, винаходимо, творимо, прикрашаємо, перемагаємо. Досягаючи успіху в життя, ми тим самим створюємо успіх цілої країни. Оце й є патріотизм. Володимир Великий, Тарас Шевченко, Сергій Корольов, Василь Стус, Ганна Безсонова, Яна Кличко – кожен із них по-своєму виявив свої патріотичні почуття до нашої країни. І таких дуже багато!Інша справа, що патріотизм – не завжди вдячне ставлення. Коли в країні процвітає безправ’я, соціальна несправедливість, політичний безлад, немає можливості для творчості, люди часто полишають Батьківщину та шукають щастя деінде. Хоч у душі в них любов до рідного краю залишається, вони вже мало що можуть зробити для її добробуту.Тож, на мою думку, патріотичні почуття є в кожного з нас, і ми маємо прагнути зробити щось важливе для своєї Батьківщини. Проте такі прагнення мають цінуватися. Людина має відчувати, що потрібна своїй країні, тоді вона захоче й зможе посприяти її процвітанню.
Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: lubmalczewa2015
Сколько в тексте предложений? К какому типу относится этот текст.

- А бабочек ты не боишся? - вдруг спросил Павлик-Профессор.
– Нет, бабочек никто не боится! – рассмеялся Вовка. – А что, и у бабочек есть зубы?

Павлик-Профессор стал расхаживать перед Вовкой, словно учитель в классе.

– Бабочки пьют сладкий сок цветов. Для этого у них есть длинный хоботок, обычно он свёрнут, словно пружинка. А у некоторых бабочек на кончике хоботка есть крохотные острые пластинки. Таким хоботком бабочка может прорезать, проткнуть твердую кожицу какого-нибудь фрукта и пить сок. Это, конечно, не зубы, но похоже… А самые зубастые это...

– Крокодилы? – предположил Вовка.

– Улитки! – радостно сказал Павлик-Профессор. – И зубы у них находятся на языке!

– Зубы на языке? – удивился Вовка и высунул свой язык, пытаясь его разглядеть.

– Да, на языке, – торжествовал Павлик. – У виноградной улитки на языке больше 12 тысяч мелких зубчиков. Этим языком, словно тёркой, улитка перетирает зеленые листочки – свой обед.

Предмет: Математика, автор: amina06742076