Предмет: Українська мова, автор: українаіра

Допоможіть!!! Мені потрібен твір-роздум у художньому стилі про вчинок знайомого

Ответы

Автор ответа: karina2605s
7
Останнім часом я помітила, що мої однокласники мало звертають увагу на добрі чи погані вчинки наших однолітків. Та стався один випадок, який змусив і мене, і моїх ровесників замислитися над тим, що сталося.

Я відвідую заняття школи карате. Стало відомо, що Ігор П. із нашої групи дуже сильно вдарив дівчинку — однокласницю. Ми знали, що за Ігорем давно закріпилася слава першого бешкетника в школі. Але щоб ось так.Тренер довго розмовляв із батьками Ігоря й дівчинки, а потім було прийняте рішення.

На одне з тренувань прийшли батьки обох сторін. Ми вишикувалися в дві шеренги. Ігор роздягнувся до пояса й пройшов через наш стрій, а ми, доторкаючись до нього своїми поясами, висловлювали своє обурення. Ігор плакав. Йому не було боляче, він плакав від сорому за свій вчинок. Далі він підійшов і вибачився перед усіма: перед дівчинкою, її батьками, своїми батьками, перед тренером, і перед кожним із нас. Я думаю, що це буде йому уроком на все життя. Ігор після цього дуже змінився, навіть сам став зупиняти бешкетників, які негідно поводили себе в школі.


Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: molodaia87ox7j10
Я сыпал хлебные крошки воробьям, а потом кинул сразу целую горбушку.

Что тут началось!

Сбились воробьи стайкой, наскакивают на горбушку, норовят побольше ущипнуть.

Тянут её из стороны в сторону. Как живая, прыгает горбушка по песку.

Вдруг сверху ещё воробей слетел. Растрёпанный такой, чумазый. Словно из печной трубы вывалился.

Чирикнул — и в драку. Первого товарища крылом отшиб, второго — клювом тюкнул, третьего — грудью отпихнул.


«Дайте мне! Одному!»

Всех растолкал, нос в горбушке завязил, рвёт, торопится. А стайка опять вокруг сгрудилась.

Вот-вот наскочат!

Взъерошился воробей, ущемил горбушку покрепче и взлетел. Горбушка-то больше его самого. Увесистая. Голову ему оттянула. А он надсаживается, тащит. Не смотрит — куда, лишь бы ото всех подальше.

Летит — вверх, вверх, вверх, — из последних сил крылышками трепещет, а горбушка словно всё тяжелей делается, и вот уже нету мочи, и тогда — вниз, вниз, вниз понесло воробья, а на дороге впереди лужа, и вот — плюх! — в неё воробей…

Еле, бедняга, выбрался. СОСТАВИТЬ ПЛАН ТЕКСТА.ПОМОГИТЕ ПЛИЗ ....