Предмет: Русский язык, автор: homka4071

Помогите продолжить сказку Ф.Кривина Что случилось с Е?

Ответы

Автор ответа: LюКа
49
Нет его, оно сбежало. Испугалось косвенного падежа.Вот какое это Е, всю жизнь проведшее в алфавите. В трудную минуту на него не рассчитывайте.Так заканчивается сказка про "Беглое Е" Феликса Кривина.
ПРОДОЛЖЕНИЕ:
Доверили тогда букве Е в приставках работать. Приставка она часть слова непостоянная, меняется, в зависимости от смысла слова. Понравилось Е, что выходные у нее будут. Да вот только досталась ей приставка ПРЕ- и напарница буква И. Работать им надо было по очереди, если в слове что-то надо ПРИблизить или ПРИсоединить, то работает буква И. А если ПРЕувеличить или подменить приставку ПЕРЕ-, то за дело берется буква Е. Е старалась изо всех сил, ПРЕходила на работу вместо И, ПРЕказывала пропустить ее вне очереди, ПРЕклеивала ботинки И к полу, обедала в ПРЕшкольной столовой. Хотелось ей быть всюду, быть нужной и незаменимой. Так буква Е все слова перепутала, что школьные тетрадки стали на нее жаловаться за двойки в них.
Перевели тогда букву Е в приставку ПРЕД. Там она всегда на своем месте и нет у нее ни замен, ни выходных с тех пор.
Похожие вопросы
Предмет: Другие предметы, автор: SK2006
Предмет: Українська мова, автор: dariashapoval
Проверьте текст на любые ошибки, пожалуйста:
Упродовж усього історичного розвитку людина намагалася зрозуміти картину світу, пояснити, пізнати природу задля застосування її для своїх потреб. Наші предки вважали, що на небі стільки зірок скільки людей живуть на світі; у кожного є своя зірка: коли народжується людина на зоряному небі з'являється нова зоря, а коли помирає - зірка гасне. Згодом люди навчилися прогнозувати погоду та орієнтуватися уночі. Ми можемо розглянути це на прикладах чумаків, їхній нелегкий побут.
У землеробських народів існував культ матері-землі. Землю називали мати, свята земля, мать сира земля, годувальниця наша. Землею клялись і це була найвірніша клятва. Землю уявляли живою, тому її не можна бити, обпльовувати. Казкові богатирі втрачали силу, якщо відривалися від землі, а коли лягали на неї, то фантастична сила поверталася. Це закликає бережливо ставитися до землі, поважати її, повертатися на землю своїх батьків.
Збереглося багато повір’їв про вогонь, воду, місяць, блискавку, сніг тощо. Особливо про вогонь та воду: вважається що, як і земля, мали чудодійну силу. Предки шанували їх, але боялися. "Вода як візьме - другому дасть, а вогонь - то пропало","Воді не вір, з вогнем не жартуй","Вогонь і вода добрі служити, але лихі панувати.
Раніше вірили у край загального блаженства - вирію. Де завжди тепло, куди птахи летять зимувати а також селяться померлі.
Думки о таких явищах, як вітер, вихор, дощ, хмара, роса,веселка переплітаються, мов у вінку. Давні уявлення та міфи – це все усний музей історії. Тож увійдемо до цього музею слова, образу та думки.