Предмет: Українська література, автор: Аноним

Напишіть будь ласка маленький реферат та дуже цікавий про Емму Адієвську .

Ответы

Автор ответа: datsishin98
1
АНДІЄВСЬКА ЕММА 19 березня 1931 року Народилася Емма Андієвська у м. Сталіне 19 березня 1931 року. Під час війни разом з родиною емігрувала на Захід. Спочатку Емма Андієвська мешкала в Німеччині, згодом у Франції, а потім в Америці. Пізніше повернулася знову до Німеччини і там живе у місті Мюнхені. Вона авторка поетичних книг, а також збірок прозових творів (оповідань, романів). Наша землячка знана у західному світі і як художниця. Емма Андієвська належить до найвідоміших поетів української діаспори. Незвичайним був її дебют на початку 50-х років, коли з'явилася перша збірка віршів. Тогочасні. Критики поставили поетесу на рівень раннього Тичини й Артюра Рембо (французький поет), відзначили єдність поетичного стилю з малярськими роботами, якими вона ілюструє свої книги. Е. Андієвська не стала на шлях продовження тих реалістичних традицій, за якими дійсність відображувалась у формах самої дійсності. Відхід від традицій засвідчують інтерпретатори віршів Андієвської.   Тож спробуйте знайти у віршах, уміщених в цій книзі, оті поєднання несумісного, спробуйте проникнути в коло витвореного нею світу і відчути тепло неспокійного серця нашої землячки. Не менш складними для розуміння і сприймання є прозові твори Емми Андієвської, зокрема «Роман про добру людину», в якому реальність поєднується з химерними епізодами, міфами, легендами. Тут переосмислюються біблійні сюжети, картини Пекла і Страшного Суду. Водночас це цілісний твір, в якому автор беззастережно стоїть на боці Добра. І зло тут впізнається відразу, в які б воно шати не вбиралося. «Роман про добру людину» переносить читача в перші повоєнні роки до Німеччини, в табори переміщених осіб, а точніше в табір, де чекають рішення репатріаційної комісії, в яку входять представники СРСР, сотні українців, закинутих виром другої світової війни за межі рідної землі. Нещодавно фашисти знущались над ними у концентраційних таборах, тепер ці люди чекають страждань вже від «своїх», енкаведистів, які пролізли в комісії і прагнуть якомога більше табірників відправити на розправу до Радянського Союзу. В такій напруженій до краю ситуації прозаїк зображує своїх героїв, яким треба зробити вибір: повернутись на батьківщину чи стати емігрантами. Вони люблять Україну, але повернутись до неї на можуть. І для дітей і для дорослих щира, любов до рідного краю — то єдина мета. життя й утіха. Вона стає засобом перевірки вартості людини у критичних ситуаціях. Незвичайною є малярська майстерність Емми Андієвської- В анотації до її виставки, яка розгорнулась навесні 1994 року в Києві, в Українському Домі. наводилась така оцінка її творчості з німецької газети «Зюддойче цайтунг;» «Емма Андієвська не лише відома на Заході як художниця з даром оригінального творчого мислення, її малярство комунікативне, довірливо налаштоване до людей. Органічний світ Емми Андієвської привабливий. Він також надреальний, в ньомусинтезується досвід європейського малярства: сила експресіоністів, поезія Шагала. Ті малярство інтуїтивне. Яскраві відкриті барви, колоризм — енерготворчий струмінь її творчості». Художниця виставлялася в багатьох країнах світу. Вперше глядачі (побачили її акварелі в Мюнхені в 1956 році, потім в Нью-Йорку — у 1989 році, Емма ілюструвала свої збірки «Архітектурні ансамблі» та «Знаки». Літературна творчість нашої землячки представлена у багатьох збірниках прози й поезії. Головні з них: Поезія: «Поезія» (1951 р.); «Народження ідола» (1958 р.); «Риба і розмір» (1961 р.); «Кути опостінь» (1962 г.);та ін. Незвичайний погляд на життя, притому ж правдивий, виростає з самої дійсності — доброї і лихої, і різнобарвної. Добро повинно перемагати, і це ми бачимо в її творах. Ознайомтесь з ними, і ви в цьому переконаєтесь самі
Похожие вопросы
Предмет: Қазақ тiлi, автор: ulbrikht2006
Предмет: Математика, автор: VanyaCvetov1231
Предмет: Русский язык, автор: Аноним
дтвердите адрес электронной почты и получите 10 баллов.
Школьные Знания.com
Какой у тебя вопрос?

Tasha556
1 - 4 классыЛитература 13+7 б


СИЛА ДРУЖБЫ

На самом краю грядки возле других цветов пустил свой первый росток душистый горошек. Очень радовался он тёплому, ласковому солнцу, которое пробудило спящие в земле прекраснейшие растения.
– Как чудесен мир! – восхищался маленький душистый горошек, с нетерпением ожидая того дня, когда он сможет раскрыть первые цветы. Душистый горошек и сам ещё не знал, какого цвета они будут.
А пырей, глубоко зарывшийся в землю корнями, угрожал:
– Неужели ты, несчастный карапуз, собираешься перегнать меня в росте, да ещё расцвести? Не будет этого!
Пырей быстро зазеленел. Прошло немного времени, и он так разросся, что душистый горошек уже не мог увидеть солнце – нежные листочки душистого горошка покрывала тень пырея.
– Ну, видишь! – засмеялся злюка пырей. – Ты зачахнешь, и никто даже не узнает, что ты жил на свете!
– Какой ужас! – душистый горошек был в отчаянии. – Неужели я никогда больше не увижу милое солнышко, неужели мне придётся умереть, так и не распустившись?
Вдруг рядом с ним послышался тихий, учтивый голос:
– Не горюй, душистый горошек! Ты ещё расцветёшь. Только прислонись ко мне. Я помогу тебе вырваться из зарослей пырея.
Это был подсолнух. Он тоже не мог еще похвастаться ростом, но листья его уже были широкими и большими, а стебель прочно держался в земле.
Душистый горошек послушался и обвил худенькими ручонками стройный подсолнух. С каждым днём подсолнух поднимался всё выше и выше, а вместе с ним тянулся и душистый горошек. Вскоре они оба переросли все другие цветы.
И вот однажды подсолнух раскрыл прекрасный жёлтый цветок. Он был таким большим и ярким, что в первый миг душистый горошек принял его за солнце.
– Как ты красив! – радовался душистый горошек.
– Ты тоже красив, – сказал подсолнух.
В самом деле – начал цвести и душистый горошек. Словно маленькие шёлковые мотыльки алели на его веточках. И какой сладкий аромат они источали!
Отовсюду слетались поздравить подсолнух пчёлы и бабочки. Все они радовались его красоте и ещё восхищались маленьким душистым горошком, который смело поднялся теперь навстречу солнцу и пышно расцвёл.
А пырей едва не лопался от злости, ползая у самых ног душистого горошка. Но ничего плохого сделать ему он уже был не в силах.
– Как прекрасно жить на свете, если рядом с тобой хороший друг! – говорил пчёлам и бабочкам счастливый душистый горошек.
1) определить основную мысль текста
2) записать план из 3 пунктов
3) задай по тексту вопрос.